У статті розкрито педагогічні засади формування національної ідентичності здобувачів освіти в умовах цифрової трансформації. Обґрунтовано, що поєднання українознавчого змісту та інтерактивних цифрових інструментів є визначальним чинником підвищення ефективності географічної освіти. На основі аналізу міжнародних досліджень розкрито потенціал геоінформаційних систем (ГІС), віртуальних польових подорожей, цифрових карт, платформ дистанційного навчання та концепції Powerful Geography для розвитку національної свідомості, просторового мислення та самоідентифікації учнів.
Визначено, що сучасна географічна освіта може стати ефективним засобом виховання національної свідомості, якщо в освітній процес інтегруються цифрові ресурси українознавчого спрямування: інтерактивні карти, віртуальні тури, цифрові моделі території України, що стимулюють емоційно-ціннісне сприйняття рідного простору. Саме таке поєднання науково-предметного та культурно-ціннісного підходів сприяє усвідомленню учнями власної належності до українського народу та відповідальності за сталий (збалансований) розвиток держави.
Дослідницями розроблено та апробовано рубрикатор оцінювання рівня сформованості національної ідентичності учасників освітнього процесу, який інтегрує міжнародні підходи до освіти з українською практикою викладання географії. Рубрикатор охоплює чотири взаємопов’язані компоненти: когнітивний (знання про географію, символи та культурні ландшафти України), емоційно-ціннісний (ставлення до рідної землі, гордість за державу, готовність діяти на її благо), діяльнісний (участь у краєзнавчих і волонтерських ініціативах, створення власних досліджень), цифрово-комунікативний (уміння застосовувати цифрові ресурси для репрезентації українського контенту).
Система оцінювання за рубрикатором передбачає три рівні: високий, середній і базовий, а також різні методи діагностики: тестування, есе, портфоліо, самооцінку, анкетування та педагогічне спостереження.
Апробацію інструментарію здійснено на курсах підвищення кваліфікації вчителів географії Київської області (72 учасники). Результати підтвердили, що використання рубрикатора підвищує якість методичної діяльності вчителів, активізує власну цифрову та професійну компетентність, а також сприяє формуванню у здобувачів освіти цілісного бачення національного простору України.