Українська мова має надзвичайно розгалужену систему словотворчих засобів, покликаних продукувати нові лексеми різного частиномовного статусу. Семантичні властивості й стилістичні можливості таких дериватів містять великий потенціал для творення оригінальної мовної палітри витворів красного письменства. Кожен окремий словотворчий афікс – це значеннєво й стилістично суто індивідуально-авторська мовна одиниця, яка виконує в структурі слова свою функцію. Для мови поетичних творів як одного з жанрів художньої літератури, її найвищого вияву характерні ознаки естетизації, що досягається шляхом творення письменником форм слів з експресивним навантаженням. Основною метою експресивного словотвору в жанрі поезії є необхідність надати кореневій частині слова із зовнішньою чи нульовою флексією або кореневій частині незмінного повнозначного слова чогось нового, якоїсь додаткової семантики, значеннєвого відтінку, а з нею й певної експресивності, емоційності. Словотвірний афікс – це явище одночасно і лексичне, і морфологічне, і стилістичне, бо кожен суфікс чи префікс завжди надає семантиці кореневої (основної, стрижневої) частини слова або зовсім нового лексичного значення або значення тільки додаткового, особливого, яке доповнює, видозмінює те, що виражається кореневою частиною слова. Словотворчими афіксами автори поетичних творів послуговуються, щоб видозмінити семантичне навантаження слова для передачі емотивної функції висловлення, задати того настрою, який необхідний для підсилення художньої образності твору. Своєрідне, індивідуально-авторське афіксне оформлення слів залежить від їх належності до тієї чи тієї частини мови, адже слова різних частиномовних категорій мають унікальну певною мірою свою систему префіксів і суфіксів. Стилістичне значення, функція змінного повнозначного слова виражається всією властивою йому формою, яка є носієм найсуттєвіших для слова якостей – його лексичного й граматичних значень. Словотвірні афікси – це своєрідні форманти, тобто частини слова, з яких воно утворюється. Ними по-різному видозмінюється семантика слів, їх коренева частина, яка репрезентує лексичне ядро слова. Словотворчі засоби у романі-пісні Г. Лютого «Мама-Марія» підпорядковані традиції складання української пісні. Аналіз стилістичної специфіки словотворчих одиниць української мови, виявленої в зазначеному творі, покладено в основу цієї розвідки.