Українська мова має надзвичайно розгалужену систему словотворчих засобів. Семантичні можливості й стилістичні функції формантів мають великий потенціал для творення оригінальної мовної палітри поетичних творів. Кожен окремий словотворчий афікс – це значеннєво й стилістично суто індивідуально-авторська мовна одиниця, яка виконує в структурі слова свою функцію. Стилістична функція мотивувальних основ і афіксів не завжди збігається. У цьому разі вплив на стилістичне забарвлення нового слова зазвичай виконує мотивувальна основа. У мовознавчій літературі існує кілька принципів аналізу стилістичних функцій засобів словотвору. Серед них цілком логічним видається суто «стилістичний» підхід, який забезпечує аналіз окремих засобів і способів словотвору за їх належністю до таких важливих стилістичних категорій, як функціональні мовні стилі, з подальшим виявленням їх експресивних властивостей.