Слов’янськими лінгвістами робилися спроби вивчити іншомовний лексичний корпус у мові художнього стилю, але здебільшого ці дослідження знаходяться на рівні окремих фрагментарних описів мови окремих прозаїків чи поетів або лише побічно зачіпають питання, пов’язані з особливостями вживання запозичень, не розкриваючи повністю проблему функційної значущості цього явища в художньому контексті. Мова української сучасної прози з погляду аналізу функціювання іншомовних елементів досі не ставала предметом докладного дослідження. Передбачається, що досвід такого аналізу може виявити основні стилістичні характеристики запозичень і їхній функційний статус, а також причини та мотиви звернення автора до іншомовних запозичень у своїх творах. А отже, таке дослідження може служити одним із засобів характеристики письменника як мовної особистості. Зазвичай більшість запозичень, використаних у тексті, мають стилістичну маркованість, тобто несуть певну стилістичну інформацію. Стилістична маркованість і яскрава виразність іншомовних слів зумовлені їхнім незвичайним звучанням і графікою, унаслідок чого запозичення становлять контраст літературного тексту, а виокремлюваність на тлі контексту, що повністю складається з українських слів, дозволяє іншомовним лексемам уживатися як стилістичні засоби. Аналізуючи вживання запозичень в ідіостилі письменника, необхідно розглянути питання про їхню роль у процесі створення стилістичного ефекту, тобто визначити стилістичну функцію. У межах нашого дослідження поняття стилістичної функції іншомовної лексики розглядатиметься як творча реалізація запозичених мовних засобів у тексті для виконання ними художньо-виразного навантаження відповідно до художніх завдань. У художньому тексті іншомовні елементи взаємодіють з іншими текстовими одиницями та використовуються автором із найрізноманітнішими цілями: вони збагачують мову письменника, встановлюють смислові й асоціативні зв’язки між словами, що виражають авторське ставлення до дійсності. Суттєва вага іншомовних слів і словосполучень робить проблему їх класифікації залежною від функцій у тексті.