У статті йдеться про те, як нова соціальна парадигма функціонування мови дзеркально відображається у свідомості молоді – найбільш мобільного прошарку суспільства. Стрімке та постійне прискорення й оновлення сучасного життя перетворюють спілкування в молодіжному середовищі на динамічну систему, що стимулює зміни комунікативних форм і становить для молоді самостійну цінність. Специфічним протестом юнацтва є його мовлення, головною ознакою якого стає інша норма, точніше – антинорма. Основною рисою молодіжного сленгу, яким навіть не тільки розмовляють, а живуть персонажі твору Любка Дереша, є своєрідний виклик суспільству, неприйняття його норм, правил і зразків.