У статті розкривається зміст психічного здоров’я керівників і педагогічних працівників закладів освіти у воєнний час, під яким розуміється їхня здатність долати повсякденні життєві навантаження у воєнний час, налагоджувати стосунки з людьми у воєнний час, ефективно здійснювати професійну діяльність, спрямовану на допомогу своїй організації та суспільству у воєнний період. На основі емпіричного дослідження виявлено низку проблем психічного здоров’я керівників та педагогічних працівників навчальних закладів в умовах війни, характерних для значної кількості опитаних. Найбільш вираженими є проблеми, пов’язані зі здатністю протидіяти стресу, потім йдуть проблеми, пов’язані зі здатністю здійснювати професійну діяльність (забезпечувати її ефективну організацію та продуктивність), і на останньому місці – проблеми, пов’язані зі здатністю встановлювати стосунки з людьми, насамперед, у процесі професійної взаємодії. При цьому встановлено, що для всіх складових психічного здоров’я переважної більшості опитаних керівників і педагогічних працівників навчальних закладів, незважаючи на всю складність воєнного періоду, притаманна позитивна життєва спрямованість (бачення життєвих перспектив, віра в життя, позитивне ставлення до своєї діяльності, важливості навчання учнів тощо). Отримані дані свідчать про необхідність розробки та впровадження спеціальних технологій, спрямованих на збереження та підтримання психічного здоров’я керівників і педагогічних працівників закладів освіти в умовах війни, які можуть бути використані на індивідуальному, груповому, організаційному та суспільному рівнях.